О гречанко ти гаряча, див чорноволосий вир, чорноока, нетерпляча, – пристрастям палким повір! Спеку аури настрою. Почуттів вогонь впроси! Всіх дівчат скидаєш грою з трону владної краси. Що за міць – на всіх впливати! Час, ти молодість щади! З розуму скількох звела ти і кого зведеш ще ти? За дужками ти, за гранню, еталон і камертон, вираз повного зібрання найяскравіших з мадонн. Де блищать твої портрети, що чекають галерей? Де летять твої карети, Лорелея Лорелей? Дар небес, зірок найвищий, бачу з ними договір, щоб кохання в нас увічнив зачарований мій вірш! Де до щастя є дверцята? Твій полон чи підкорю? Як запалюєш серця ти! Я горю! Горю!! Горю!!! |