Душі зворушливість – дар в нас. Себе пластичністю гортаєш, париш Парижем, Монпарнас, до незбагненності звертаєш. Час чарівний – як щирий друг, що творить натяк на Всевишнє: В захоплень повний виднокруг вніс Ейфель вежу дивовижну. Бульваром Сен-Мішель шумить. О світло, темряву пронизуй! Ти кроїш долю, – шиєш мить. Себе ніколи не принижуй! Не віддавай себе бігам і не женись за суєтою: величчя личить всім богам, лиш участь та, що є святою. ...Вдивляюсь: діва у вікні так красномовна, не моргає... А Монпарнас, весь у вогні, від чудодійства знемагає. | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
