То що таке у світі діється? Куди зникають сиві дні? Кохання є, ніяк не ділиться, належачи тобі одній... Чому ніяк не забуваю я про повний чарів дивний рух? Чому бажанням не співаю я про з'єднання гарячих рук? Куди, мов змовившись, поринули усі слова, як втікачі? Злякались пристрастей з поривами і понеслись не в ті кущі? Летять думки у небі синьому і сяють в сонці дивом крил, щоб у підйомі непідсильному здолати межі казки-гри. Ніщо стороннє не втручається у невпізнанному житті. І радість щастя не втрачається. Все тільки тоне в почутті. |