- К чему мне память всех прошедших жизней, в которых я успешней жил, чем в этой, в различных обретаясь организмах? - Ти, попри все, ще двічі був поетом? - Один из них стоит сегодня в бронзе; в кармане - дуля, и взирает с кручи... - Як незалежні від сумління бонзи жеруть чуже? Їх жадібність не пучить!!! - К тому ж "украсил" он собой банкноту, для рваных задниц ставшую заплатой... - І в пошуках звичайної роботи світ зА очі тікають газди з хати! - А тот, кто овладел державной кассой, отращивает дяде-янки яйца - при Кучме "франклин" стоил два "тараса", но Сеня плюнул дальше всех: - ДВЕНАДЦАТЬ!!! - Отак його навчили мама й тато: "Іди у владу! Ближче будь до газу! Знай, Батьківщину треба так... кохати, щоб плутала інфляцію з оргазмом! Якщо помітять й забажають бити - кричи, волай, реви на всі усюди! І пам'ятай: незгідні - це бандити! Всі згідні - це, синок, хороші люди"! - Ну, и к чему мне память прошлой жизни? Любая власть делила люд на касты... - Стривай, але ж оці пихаті слизні ім'ям поета перші стали красти!.. © Copyright: Валерий Цыбуленко, 2014 Свидетельство о публикации №114050510536 |