Пополнение в составе
МСП "Новый Современник"
Павел Мухин, Республика Крым
Рассказ нерадивого мужа о том, как его спасли любящие дети











Главная    Новости и объявления    Круглый стол    Лента рецензий    Ленты форумов    Обзоры и итоги конкурсов    Диалоги, дискуссии, обсуждения    Презентации книг    Cправочник писателей    Наши писатели: информация к размышлению    Избранные произведения    Литобъединения и союзы писателей    Литературные салоны, гостинные, студии, кафе    Kонкурсы и премии    Проекты критики    Новости Литературной сети    Журналы    Издательские проекты    Издать книгу   
Предложение о написании книги рассказов о Приключениях кота Рыжика
Книга рассказов "Приключения кота Рыжика". Глава 1. Вводная.
Архив проекта
Иллюстрации к книге
Буфет. Истории
за нашим столом
Ко Дню Победы
Лучшие рассказчики
в нашем Буфете
Воронежское Региональное отделение МСП "Новый Современник" представлет
Надежда Рассохина
НЕЗАБУДКА
Беликина Ольга Владимировна
У костра (романс)
Английский Клуб
Положение о Клубе
Зал Прозы
Зал Поэзии
Английская дуэль
Вход для авторов
Логин:
Пароль:
Запомнить меня
Забыли пароль?
Сделать стартовой
Добавить в избранное
Наши авторы
Знакомьтесь: нашего полку прибыло!
Первые шаги на портале
Правила портала
Размышления
о литературном труде
Новости и объявления
Блиц-конкурсы
Тема недели
Диалоги, дискуссии, обсуждения
С днем рождения!
Клуб мудрецов
Наши Бенефисы
Книга предложений
Писатели России
Центральный ФО
Москва и область
Рязанская область
Липецкая область
Тамбовская область
Белгородская область
Курская область
Ивановская область
Ярославская область
Калужская область
Воронежская область
Костромская область
Тверская область
Оровская область
Смоленская область
Тульская область
Северо-Западный ФО
Санкт-Петербург и Ленинградская область
Мурманская область
Архангельская область
Калининградская область
Республика Карелия
Вологодская область
Псковская область
Новгородская область
Приволжский ФО
Cаратовская область
Cамарская область
Республика Мордовия
Республика Татарстан
Республика Удмуртия
Нижегородская область
Ульяновская область
Республика Башкирия
Пермский Край
Оренбурская область
Южный ФО
Ростовская область
Краснодарский край
Волгоградская область
Республика Адыгея
Астраханская область
Город Севастополь
Республика Крым
Донецкая народная республика
Луганская народная республика
Северо-Кавказский ФО
Северная Осетия Алания
Республика Дагестан
Ставропольский край
Уральский ФО
Cвердловская область
Тюменская область
Челябинская область
Курганская область
Сибирский ФО
Республика Алтай
Алтайcкий край
Республика Хакассия
Красноярский край
Омская область
Кемеровская область
Иркутская область
Новосибирская область
Томская область
Дальневосточный ФО
Магаданская область
Приморский край
Cахалинская область
Писатели Зарубежья
Писатели Украины
Писатели Белоруссии
Писатели Молдавии
Писатели Азербайджана
Писатели Казахстана
Писатели Узбекистана
Писатели Германии
Писатели Франции
Писатели Болгарии
Писатели Испании
Писатели Литвы
Писатели Латвии
Писатели Финляндии
Писатели Израиля
Писатели США
Писатели Канады
Положение о баллах как условных расчетных единицах
Реклама

логотип оплаты
Визуальные новеллы
.
Произведение
Жанр: Проза для детейАвтор: Ручинский Олег
Объем: 6944 [ символов ]
Лис Борис. Школьный детектив. Украинский перевод.
ПРИГОДИ ДЕТЕКТИВА ЛИСА БОРИСА ТА ЙОГО ПОМІЧНИКА ПАПУГИ ГАЛАКТІОНА
 
ШКІЛЬНИЙ ДЕТЕКТИВ
«Детектив повинен вміти все!»
Олег Ручинський
 
Розділ 1. Мрії Галактіона про подорож відкладаються на невизначений термін
 
Лис Борис сидів за комп’ютером та перегортав сторінки нового випуску «Зоологічного журналу». Він так захопився, що не почув, як відчинилися двері.
- Стояти!.. Тобто, сидіти! – пролунав раптом за спиною голос знешкодженої нещодавно детективам повсталої кібернетичної мухи.
Лис здригнувся.
- Так стояти чи сидіти? – перепитав він і повільно обернувся.
Перед Лисом Борисом стояв його помічник – Папуга Галактіон.
- Ну, в тебе і жарти, пародисте, - зітхнув Лис, - ой, дожартуєшся коли-небудь…
- Шефе! – вигукнув Папуга. – Радійте!
- Тому, що ти коли-небудь дожартуєшся?
Та Папуга пропустив повз вуха шефові кпини:
- Я тільки-но з підземки! Уявляєш, Борисе, нещодавно вони відкрили нову лінію! Новий напрям: Наш Ліс – острови Океану!
Папуга став збуджено походжати по хатинці, розмахуючи крилами:
- Нарешті! Нарешті я побуваю на батьківщині своїх пращурів! Ой і набазікаємося із земляками… Ой і нащебечимося…
Потім він зупинився напроти Лиса.
- Ось, - простягнув крило Папуга, - два білети до Океанічного острова. Сьогодні їдемо!
- Галактіоне, - Лис Борис знову зітхнув, - сьогодні приходила шкільна вчителька Лисиця Василиса…
- А білетів у касі більше нема… - насторожився Папуга.
- Галактіоне, - Лис Борис став серйозним, - у нас нова справа.
Від цих слів у Галактіона розширились оченята й розтулився дзьоб.
- У лісовій школі відбувається щось дивне. Хтось розкручує шкільний комп’ютер та цупить його частинами, - пояснив Лис і підсумував: - комп’ютерна грамотність звірят під загрозою!
- Але ж там є сторож! Баран! – узяв себе «в крила» Папуга.
- Баран-то є, - стенув плечима Лис Борис, - днями й ночами він бігає навколо школи. Нікого не впіймав. Та й школа зачинена – канікули. Та комп’ютер все одно зникає частинами.
- А раптом у школі з’явилася непідвладна нам аномалія? – з надією, що сьогодні не доведеться проводити розслідування, прошепотів Галактіон.
- А може, Чорна дірка з’явилася!.. Маленька така Чорна дірочка… От вона і викачує комп’ютер…
- Атож, а перед цим акуратно викручує бовтики - гвинтики! Ні, думаю, що все значно простіше, - замислився Лис. –я побував сьогодні в школі. Маленької Чорної дірки там немає, а от малесенька дірочка у підлозі є. І сьогодні, Галактіоне, ми влаштуємо у школі засідку.
- Я підготував комп’ютер до гарної зустрічі з невідомими! – загадково додав він.
- Ну от, - мовив Папуга голосом Сумного Ховрашка із мультсеріалу «Вічні Блукачі Всесвіту», - побував я на батьківщині моїх далеких пращурів… погомонів із земляками…
- Не сумуй, Галактіоне, завершимо справу – обов’язково з’їздимо!
 
Розділ 2. Як виглядає таємниче шарудіння?
 
Вечоріло. Крізь великі вікна комп’ютерного повільно зникало денне світло. Лис Борис та Папуга Галактіон зачаїлися поблизу комп’ютера. Вони сиділи біля однієї з парт та чекали.
- Борисе, не забувай, - позіхнув Папуга, - папуги вночі люблять поспати.
- Ти не зовсім звичайний папуга. Ти – папуга-детектив!
- Згоден, це - почесна посада… Але ж і спати хочеться…
- Давай-но помовчимо, Галактику, злочинець може з’явитися у будь-яку мить…
Настала ніч. Комп’ютерний клас занурився у темряву. Раптом у тиші пролунав тихенький храп.
- Не спати, детективе, - легенько штурхнув ліктем помічника Лис.
- А я що..? – прокинувся папуга.
- А я так.., - забурмотів він і ледь замислившись, додав: - Хай усі думають, що ми спимо. Хай усі думають, що нам сняться мої улюблені вівсяні пластівці…
- Тихо, - нашорошився Лис, - чуєш шарудіння? Здається, починається…
«Шарудіння», яке з’явилося із нірки, повільно перебралося до комп’ютера. Потім почулося пихтіння, і писклявий голосок тихо мовив:
- Чого ж вони не відкручуються…
- А ну ж бо, пташе, - прошепотів відомий детектив, - умикай світло!
Галактіон, наче вертоліт, рвонув угору!
Він підлетів до стіни і дзьобнув її!..
Але не втрапив по вимикачу. Папуги у темряві бачать погано.
Та Галактіон був не лише папугою, але й папугою-детективом.
А детектив повинен вміти все! Галактіон дзьобнув стіну ще і ще… І нарешті, влучив! Світло увімкнулося!
Біля комп’ютера стояло звірятко дуже-дуже схоже на звичайну мишку. У його лапці була викрутка.
- Ой, - якось по-доброму мовило звірятко, - а вам що, теж потрібен комп’ютер?
- Та у нас є, - теж по-доброму випалив Папуга, збитий із пантелику спокоєм викрадачки.
- Галактіоне, можеш познайомитися, - сказав Лис, - це – Сумчата Миша, мешканець Австралії та островів Океанії!
Примруживши око, Лис додав:
- Здається, ти хотів погомоніти із земляками?
- Ви навіщо викрадаєте шкільний комп’ютер? – закричав Папуга. – невже Вам невідомо, що за загальноземними законами викрадення комп’ютера заборонено?
- Та хіба ж я викрадаю? – здивовано відгукнулася Сумчата Мишка. – Я просто його забираю… Адже тут він нікому не потрібен. А в нашій Острівній школі комп’ютера нема…
Лис посміхнувся. Здається, він зрозумів усе.
 
Розділ 3. Мрії Галактіона здійснюються!
 
Наступного дня швидкий підземний поїзд, що їхав за маршрутом «Наш Ліс – Океанічний Острів», вирушив у дорогу. Почалася подорож.
В одному із затишних купе їхали Лис Борис, Папуга Галактіон та Сумчаста Мишка.
Нижню полиця займала велика коробка.
- І як ви могли вирішити, - хихотіла Мишка, - що я – викрадачка?
- А що ми могли подумати? – розвів крилами Папуга. – Не Чорна ж дірка комп’ютер у себе викачувала…
- Я відразу збагнув, - втрутився у розмову Лис Борис, - навіщо красти комп’ютер частинами? Це ж дуже швидко приверне до себе увагу. Хай навіть зараз у школі канікули, але Лисиця Василиса щодня навідується до свого улюбленого комп’ютерного класу.
- А я б у своїй сумці ще довго-довго його виносила.
- До речі, - посміхнувшись, запитав Лис, - а як би Ви виносили великі деталі?
- Не знаю, - щиросердно призналася Сумчата Мишка, - мабуть, попрохала б допомогти вчителя.
- Та-ак, - Галактіон із хрускотом розпечатав пачку вівсяних пластівців, - цікаве було б видовище: викрадач шкільного майна прохає вчителя допомогти пограбувати школу!
- Так хотілося, - щоб і на нашому маленькому острівці у звіриній школі був свій власний комп’ютер, - зітхнула Сумчата Мишка. – І чого це я вирішила, що цей комп’ютер нікому не потрібен?
- Та тому, що зараз наша звірина малеча сидить вдома, - пояснив відомий детектив, - канікули у Північній та Південній півкулях не збігаються.
- Не можна брати те, що тобі здалося нікому не потрібним! – повчально додав Галактіон.
- Як соромно, - погодилася Сумчата Мишка.
- А от те, що дарують, брати не тільки потрібно, але й необхідно!
Задоволений Папуга поклав крило на велику коробку і вигукнув:
- Це я його купив! У нашому Залісному Торгівельному центрі! – глянув на шефа, знітився і додав пошепки: - Ну, принаймні, модель я вибирав…
Дата публикации: 11.11.2008 18:05
Предыдущее: Лис Борис. Находка в огороде. Украинский переводСледующее: Лис Борис. Тайна лесных пожаров. Украинский перевод

Зарегистрируйтесь, чтобы оставить рецензию или проголосовать.

Рецензии
Аглая Морозова[ 07.11.2008 ]
   И главное все понятно! Я - полиглот почти! :)
 
Ручинский Олег[ 08.11.2008 ]
   Ну, ни чем тебя Аглая не удивишь!!!!!!
   Ну, ничего, следующий перевод будет на языке племени Мумба – Юмба.
Денис Башкиров[ 09.11.2008 ]
   Итересно!
   Получил удовольствие, не смотря на то, что знаю только 3 фразы на украинском языке...
   Скажите, а когда можно будет прочесть седьмой рассказ?
   
   
   Даже на языке Мумба-Юмба?
Сеня Уставший[ 26.12.2008 ]
   Это мне нужно читать прежде всего, чтобы прникаться ещё большею любовью к украинскому!))) Ну, и так оно - всё отлично.
   С уважением

Георгий Туровник
Запоздавшая весть
Сергей Ворошилов
Мадонны
Владислав Новичков
МОНОЛОГ АЛИМЕНТЩИКА
Наши эксперты -
судьи Литературных
конкурсов
Татьяна Ярцева
Галина Рыбина
Надежда Рассохина
Алла Райц
Людмила Рогочая
Галина Пиастро
Вячеслав Дворников
Николай Кузнецов
Виктория Соловьёва
Людмила Царюк (Семёнова)
Устав, Положения, документы для приема
Билеты МСП
Форум для членов МСП
Состав МСП
"Новый Современник"
Планета Рать
Региональные отделения МСП
"Новый Современник"
Литературные объединения МСП
"Новый Современник"
Льготы для членов МСП
"Новый Современник"
Реквизиты и способы оплаты по МСП, издательству и порталу
Организация конкурсов и рейтинги
Литературное объединение
«Стол юмора и сатиры»
'
Общие помышления о застольях
Первая тема застолья с бравым солдатом Швейком:как Макрон огорчил Зеленского
Комплименты для участников застолий
Cпециальные предложения
от Кабачка "12 стульев"
Литературные объединения
Литературные организации и проекты по регионам России


Как стать автором книги всего за 100 слов
Положение о проекте
Общий форум проекта