Як солодко в північній тишині Рильський Максим Як солодко в північній тишині Давно прочитані книжки перегортати І знову — з радістю і сумом — зустрічати Все те, що снилося в напівзабутим сні. Тоді весна по серцю б'є крилом, І давня музика сплітається і тане, І новим променем виблискує в тумані Те, що здавалося напівзабутим сном. *** Как в северной приятно тишине, Прочитанные книги заново листая, Встречать, и радость, и печаль в одно сплетая, Всё то, что чудилось в полузабытом сне. Тогда весна по сердцу бьёт крылом, От музыки старинной рассветает всюду. И новым проблеском являет мгла причуду, Всё то, что виделось полузабытым сном. |