Виктор Палыч Сум і туга - жаль, і нікому руку потиснуть В ту хвилину, коли душа металась на всі боки Бажання!..Нездійсненні всі у думках виснуть А роки минають-всі кращії роки! Любить...Але кого? На деякий час - неможливо, Вічно кохати - марна справа, А в себе поглянеш- хвилей минуле все змило, І радість,і муки - то все лиш забава... Ах, пристрасть?- та рано чи пізно солодкий недуг Пощезне , лиш розум прозріє; А життя, лиш придивись уважно навкруг- Сонце взимку, що світить , та не гріє. |