Квіти у кімнаті з запахом духмяним, Якби ти побачив, що то за краса. Мить любові-радості лишається з нами, Та чому від спогадів так пече сльоза. Я поцілувала червону жоржину, Притулила руки до її стебла. Коле моє серце терен та шипшина, І такою завжди наївною була. Знову я повірила в ті слова солодкі, Знову в них я чула, бо бажала чуть, Довгі ночі плачу, дні жорсткі короткі Гостинно гукають, біль та розпач ждуть. Я цілую ніжно пелюстки квіткові Сонце посміхається крізь моє вікно, Зникла юність мила з запахом бузковим Сховалось дитинство, з ким тепер воно… Для білої фіалки я фарбую горщик, Прикрасити хочу оселю свою. Знову з неба в очі накрапає дощик Хай же квітнуть квіти на долю мою. | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
