Память о моей маме На матерей нельзя нам обижаться. Они нас любят больше, чем себя. Порою мамы могут не сдержаться И накричать, но это всё любя. По жизни нас хотят вести за ручку, Да так, чтоб не ушиблись невзначай. Не обижайся, получая взбучку. Скажи себе: «На маму не серчай!» Она останется со мной Светом, воздухом, водой. Она утешит и поймёт... Она как облака полёт - Не дотянуться, Не достать. Лишь в снах ко мне приходит мать. И с нею долгий диалог Ведётся каждый миг... Мои слова ей не слышны? И бесполезен крик? Нет! Слышит! Помнит. И ведёт по жизни. Как и прежде. Чтоб не споткнулась в трудный час, Чтоб не теряла я надежды. И только ближе, чем была, Становится с годами. Размолвки, мелочность обид Сжигает время, память. Не надо, детка! Скажи им лучше: - Нет! Не дождётесь Вы слёз моих! Я проморгаюсь! Сильнее стали теперь я стану. назло Воронам, что прилетали питаться кровью моих признаний. Своею злобой пусть захлебнутся. А ты, малышка, живи и смейся! Твою улыбку оценят люди. Их отогреет свет чистой девы. Забудь же злобу и пересуды! Авторизованный перевод на украинский язык, который осушествил Василь Ганжар, находится здесь: ********************************** Перевод на укр. Василь Ганжар На спомин матусі На матерів не треба ображатись. Вони ж нас люблять більше, ніж себе. А наші витівки нелегко їм сприймати. Щоб не нагримати, не стримавши себе. Їм радісно тримати нас за руку І тяжко, якщо з нами щось не так. Не ображайтесь за її жорстку науку- Це ж материнської любові знак. * * * Вона залишиться зі мною Повітрям, світлом і водою, Вона утішить і збагне, Хоч як хмаринка промайне. Та сил немає дотягнутись І дістати. Бо лиш ві сні приходить мати. І тільки з нею кожну мить Без слів я зможу говорить. Чи тож воне мене почує? І глухне мій даремно крик? Та ні ж бо! Чує! Пам`ятає! Веде мене, оберігає! Щоб не спіткнулась я в події Та не утратила надії. І тільки ближче може стати Мені моя померла мати. Незлагоди, мізерність кривд , Щоб пам`яті вогонь спалив. * * * Дитя! Не треба! Скажи їм краще: - Вам не діждатись Мого плачу. Я промигАюсь! Кріпчіше сталі Тепер я стану. На зло воронам, Що прилітали Живитись кров`ю Моїх визнаннів. Своєю злістю Хай похлинуться. А ти ж, маленька, Живи та смійся. Твою усмішку Оцінять люди. І їх зігріє Світ Діви ярий. Прости їм злобу І пересуди. | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
