Цілу вічність тебе я шукала, Мабуть, щоб назавжди відпускати, Бо як в ріку віночок пускала - Намалагась за ним пірнати. На колінах молю я Бога, Щоб в далекім від мого краю, Була світлою твОя дорога І колись перетнула мою. І як квітку щасливої долі Зірвала на весіннім снігу, Знала - серце тепер не на волі, Доки очі твої не знайду. На колінах молю я Бога, Щоб в далекім від мого краю, Була світлою твОя дорога І колись перетнула мою. Тихі мрії - проміння журливе, Серце грія чуття чарівне. І я вірю - у миті щасливі Ти колись пригадаєш мене... На колінах молю я Бога, Щоб в далекім від мого краю, Була світлою твОя дорога І колись перетнула мою. |