У березнi ранки чудовi. Продовжую закличный спiв. Так в серцi багато любовi, Що навiть не вистачить слiв. Тримаюся напоготовi: Зустрiти омрiяну час... Є вічна загадка любовi: Вона – як повiтря для нас. А серце з весною у змовi Щасливу надiю плека, Що варто шукати любовi, Яка ще на мене чека... |