Перевод стихотворения «Мрія» современного поэта Лео Гимельзона К тебе моя душа единой летит, избранница, поверь, как пух обильный, тополиный слетает к жизни в круговерть! И, как цыганки, звёзды вышли, чтоб нас вдвоём обворожить, узор салютный в небе вышить, весельем, счастьем окружить... Как будто сказки слышу песню, твоей любви в моей судьбе, Мечты, волнующе чудесной, что предназначена тебе. Всё тянется к тебе как другу, любовью грезит в сладком сне, и через зиму осень руку с подарком подает весне, что убрала в цветы одежду и умывается в росе – Любовь и Вера, и Надежда сливаются в твоей красе. Мрія Уся душа до тебе лине. Серцям, обраниця, повір! Як щось пушисте, тополине, злітає з неба дивний вир. На прогулянку вийшли зорі нам вечорниці чарувать і в променистому узорі себе на згадку дарувать. Неначе чую голос долі, чи то казкової доби, а може, просто Мрії тої, що призначається тобі. Все посміхається, співає і потопає уві сні, а осінь кригу розбиває і поступається весні, що у квітках вінок наділа і умивається в росі. Любов, і Віра, і Надія зливаються в твоїй красі. |