- Скажи мені, осінній лист, Чому летиш так стрімко вниз, Чому не лишишся на мить У плетиві кленових віть? - Я довго-довго шепотів Про те, що я весну любив Про те, як я її кохав, Як марно мрії я плекав. Вона пішла. Вона – Весна, Лиш раз мені була дана, Я так її вернуть хотів: Не посивів, а пожовтів. Тепер іду з цього життя, А на вустах – її ім’я Вона побачить – і прийде Хоч би на день Весна буде. Та не прийшла вона – кінець Об землю - тисячі сердець Летять, летять, летять, летять Святкує осінь листопад. |
Положение о Клубе
Сделать стартовой
