Прохання Нiч така тривожна... Чом я неспроможна Позабути зустрiч У чужiм краю?... Там де на горищi Видихає вiршi Той поет про молодiсть мою... Приспiв: Я прошу, Семене, Не пиши про мене I не мрiй даремно про любов... Як би не хотiла, Щастя вiдлетiло, Не повернеться до мене знов... А поет малює Словом, що хвилює, Квiти i дерева, Рiчку i весну... А поет спiває – Серце забуває I про зморшки i про сивину... Приспiв: Не пиши, земляче, Бо душа заплаче, Щирим словом не займай душi... Лiто промайнуло, Я про все забула... Не пиши про мене, не пиши... Де та нiжнiсть юна? Лиш її вiдлуння Не згасає в серцi У душi живе... Де ховаєш, доле, Лагiдне i добре? Спомин про минуле серце рве... Приспiв: Не пиши, поете, Вiрую в прикмети – Над душею має силу вiрш.... Лебедину пiсню Вiдспiвала – пiзно... Не пиши, бо буде тiльки гiрш... |
Положение о Клубе
Сделать стартовой
