Плаче Галя біля річки. Загубила черевички. Кличе:"Гей! На допомогу!" - Тільки навкруги - нікого. Бачить човник, Дід у ньому. Звідки взявся? Невідомо. Підплива він до Галинки. Каже:"Що тобі, дитинко?" Поруч з Галею він сів, Вийняв люльку, запалив. Мовить, плачучи, дівчатко: - Розповім усе спочатку. Зранку в лісі я була. Вже верталась до села. Назбирала я сунички Для маленької сестрички. КОшика несу до хати. Пригощайтесь там багато. Взяв Дідусь, посмакував. - Далі що було? - спитав. - Жарко, черевички зняла. Та під деревом сховала. А сама пішла до річки, До холодної водички. Повернулася швиденько - Білочка сидить руденька. Лапкою тримає кошик, Наче щось сказати хоче. Подивилась і побігла. Я - до неї та не встигла. Хочу взути черевички - Хтось їх вкрав, або позичив. Скрізь шукала та даремно. Незабаром нічка темна. Довга до села дорога. В мене мати дуже строга. - Що порадите, Дідусю? Посміхнувся Дід у вуса Та з очей миттево зник. То не Дід був - Чарівник. Бачить дівчина - лисичка, Біля неї - черевички. Знов з'явився Дід знайомий. Каже:"Зараз будеш вдома". - Ось, тримай свою суницю. Пам'ятай про таємницю. Ти потрапила до казки. - Дякую, Дідусь! - Будь ласка. Тут прокинулась Галинка. Дивится стоїть ялинка. Різдво, свята та зима, І Чарівника нема. Бач, новенькі черевички На підлозі, біля пічки. Встала Галя, з'їла кашу. Тут зкінчилась казка наша. ----------------------------------------- Перевод. Плачет Галя возле речки. Потеряла туфельки - Эй! - зовет на помощь. Только, вокруг никого. Видит лодочку. В ней дед. Откуда взялся? Неизвестно. Подплывает он к Галинке. Спрашивает:"Что тебе детка?" Сел он рядом с Галей. Закурил трубку. Говорит девочонка, плача, Расскажу се сначала. С утра я была в лесу. Уже возвращалась в село. Насобирала землянички Для маленькой сестрички. Несу корзинку домой. Угощайтесь, там много. Дед взял, попробовал. Спросил:"Что было дальше? - Жарко, туфельки сняла И спрятала под деревом. А сама пошла к речке, К холодной водичке. Быстро вернулась. Вижу - рыженькая белочка. Держит лапкой корзинку, Словно хочет что-то сказать. Посмотрела и убежала. Я - за ней, да не успела. Хочу надеть туфельки, А их кто-то взял или одолжил. Искала всюду, да напрасно. Скоро темная ночь. До села долгая дорога. У меня мать очень строгая. Что посоветуете, Дедушка? Усмехнулся дед в усы И мгновенно исчез из виду. То был не дед , а - волшебник. Видит девочка - лисичка. Возле нее - туфельки. Снова появился знакомый дед. Говорит:"Сейчас будешь дома" - Вот, возьми свою землянику. Помни о тайне. Ты попала в сказку. - Спасибо, Дедушка! - Не за что! Тут, проснулась Галинка. Видит - стоит елочка. Рождество, праздники и зима. И не Волшебника. Глядь - новенькие туфельки Стоят на полу, возле печки. Встала Галя, съела кашу. Тут закончилась сказка наша. | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
