На спомин матусі Триптх На матерів не треба ображатись. Вони ж нас люблять більше, ніж себе. А наші витівки нелегко їм сприймати. Щоб не нагримати, не стримавши себе. Їм радісно тримати нас за руку І тяжко, якщо з нами щось не так. Не ображайтесь за її жорстку науку- Це ж материнської любові знак. * * * Вона залишиться зі мною Повітрям, світлом і водою, Вона утішить і збагне, Хоч як хмаринка промайне. Та сил немає дотягнутись І дістати. Бо лиш ві сні приходить мати. І тільки з нею кожну мить Без слів я зможу говорить. Чи тож воне мене почує? І глухне мій даремно крик? Та ні ж бо! Чує! Пам`ятає! Веде мене, оберігає! Щоб не спіткнулась я в події Та не утратила надії. І тільки ближче може стати Мені моя померла мати. Незлагоди, мізерність кривд , Щоб пам`яті вогонь спалив. * * * Дитя! Не треба! Скажи їм краще: - Вам не діждатись Мого плачу. Я промигАюсь! Кріпчіше сталі Тепер я стану. На зло воронам, Що прилітали Живитись кров`ю Моїх визнаннів. Своєю злістю Хай похлинуться. А ти ж, маленька, Живи та смійся. Твою усмішку Оцінять люди. І їх зігріє Світ Діви ярий. Прости їм злобу І пересуди. | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
