***

Ми сидимо вже у підвалі

Над нами пролітає "Град";

Є зараз в нас одне бажання:

Хай здохне з Ленінграда гад

26 лютого 2022-го року

 

***

Прийде весна, розквітне Україна:

Соняшник, сонце й зелений гай.

Івана череп черви доїдають:

Ти - окупант:приїхав, так здихай

27 лютого 2022-го року

 

***

Ніч пройшла. Ми досі живі.

Вова Путін - це хуйло.

Переможе Україна то велике східне зло

27 лютого 2022-го року

 

***

Знову день. Знову валять снаряди.

Чорний дим:вибух там, вибух тут.

Сдохни, Путін: скотина й падло.

Три пекельні чорти вже їдуть

28 лютого 2022-го року

 

***

Сніг лежить: весни початок,

Незабаром вже капель.

Україна переможе.

На хуй, руський корабель

1 березня 2022-го року

 

***

Зустріли зара новий ранок.

За це подяка ЗСУ.

На день вже ближче перемога.

Доживу

2 березня 2022-го року

 

***

У дворі більш немає шин:

Це потреба тероборони.

Жили в мирі тут 70 зим.

А тепер поруч рашен-уроди

2 березня 2022-го року

 

***

Прокинулись. Літають літаки.

ЛіСіЦин той збирається нас знищить.

Для них ми українці - вороги.

Для нас вони загарбники-гавніще

3 березня 2022-го року

 

***

"Звільнив" нас окупант від ще двох шкіл

Там діти вільно вчили українську

Боротися з просвітой хватить сил,

А ЗСУ бояться ці фашисти

3 березня 2022-го року

 

***

Вони бомблять АЕС.

Вони відбиті на хуй.

Джо, не введеш війська –

Нема в планети "завтра".

4 березня 2022-го року

 

***

Все летять й летять літаки,

Й бомблять житлові квартали.

Путін хоче нас стерти з Землі:

Українців щоб зовсім не стало

 

А Європа знову мовчить:

Тільки зброя, ніяких військ.

Їх нічому не вчить життя.

Є лиш кілька годин. СХАМЕНИСЬ!

4 березня 2022-го року

 

***

Ця війна почалась вже давно: з окупації Криму.

Цю війну не хотів визнавати Берлін та Париж.

Гей, Макрон, Ви в підвалі під "братнім" вогнем посидите.

Гей, пан Шольц, як пивко в ресторані "Трьох тиш"?..

 

Ця війна почалась підло так, як події в Судетах.

Цю війну росіянин вітанням стрічав.

Й чому ж більшість світу не вчили уроків?

Гей, Обама, ти що, на історії спав?..

 

Дев'ять днів: почалась повноцінна навала.

Я сижу у підвалі, гуде наді мною літак.

Байден, гей, час рішуче вникать у деталі.

Й ЗАЕС, й ЧАЕС послідовно обстрілює враг.

 

Можна очі закрить, як тоді, на анексію Польщі.

Й уроків не вчить можна теж - заборонить вам хто?

Мир летить під укіс. Ви його до життя повернете?

Є ще шанс врятувати все людство. Гей, янкі, алло!

4 березня 2022-го року

***

День десятий. Ми ще живі.

За це дяка ЗСУ.

Путін Вова - гори в пеклі:

Відпустили тятиву

5 березня 2022-го року

 

***

"Вітер смерті" - російська "сушка",

Що над містом вночі сіє страх,

Була збита: один двухсотий,

Ну а другий захоплений, враг.

5 березня 2022-го року

 

***

Я не думав, що буду радіти смертям,

Що коли руських б'ють - відчувать насолоду.

Я не думав, що буду готовий й сам

В морду плюнуть тому, хто приніс несвободу.

 

Ми живем 10 діб, 10 довгих ночей

В епіцентрі війні, прямо в серці Європи.

Нас бомблять, в нас стріляють, мішені - це ми.

Лиш за спробу зробить до свободи три кроки.

 

Нам на крилах "Сухіх" надсилають "любов":

Ця "любов по-російські" - це горе та сльози.

Нас бомблять день й ніч. Знову, знову та вновь.

Але ми не здаємось, хоч навколо морози.

 

Вірю я в ЗСУ, силу ТР і О.

Але все ж маю зафіксувать лицемірство:

Бо іде вже війна, бо на карті весь світ.

Але небо відкрито. Хіба не блюзнірство?..

 

Я не думав, що буду радіти смертям,

Що коли руських б'ють - відчувать насолоду.

Але будемо ми саме там, де й тре.

Україна, хлоп'я, це синонім свободи.

5 березня 2022-го року

 

***

Одинадцятий день розпочався.

Живі ми, й надія є.

Хай вмирають нон-стоп окупанти.

Слава нації! Че хай живе.

6 березня 2022-го року

 

***

Я вас не пробачу.

Ані в цю неділю, ані крізь роки.

Я вас не пробачу.

Все що робите ви - це до пекла лиш кроки.

 

Я вас не пробачу.

Ви принесли війну у мирну країну.

Я вас не пробачу.

Ваші життя не коштують жодної копійчини.

 

Я вас не пробачу.

За смерті, будинки, відчуття небезпеки.

Я вас не пробачу.

Хто прийде в Україну, вимре як ті ацтекі.

 

Я вас не пробачу.

Навіть якщо тепер не потраплю до раю.

Я вас не пробачу.

Не принесеш миру на чужині вбивая.

6 березня 2022-го року

 

Вбивця

Каже хтось, що "хворіє" небом.

Й тому він обрав літак,

Що не може без хмар та вітру,

Що тяжіння для нього - враг.

 

"Захворіли" повітрям з дитинства,

Й до неба торили шлях,

Щоб безхмарним нічним небосхилом

Йти сузір'ями - по зірках.

 

Але я уявляю хлопчину

(Красноярцевим звати його),

З дуже дивною, страшною мрією:

Бити мирних до одного.

 

Мріяв він не про хмари і небо,

А щоб смертю з повітря бути,

Щоб серед житлових кварталів

Вибух бомби було всім чути.

 

Невже справді він був садистом?

Справді мріяв людей вбивати?

Чи дитячу мрію про небо

Встиг на мрію про смерть проміняти?

 

Він садист, чи він зрадив мрію?

Просто схибнутий, чи відступник?

Як би там не було, а правда

В тому, що цей пилот - преступник.

8 березня 2022-го року

***

Кохайся, чорноброва.

Вбивай москаля.

На Вкраїні це падло

Не знайде ні хуя.

9 березня 2022-го року

 

Земля☆

Десь життя вже крокує в ногу,

Десь все мирно - "інша планета",

Ну а в нас знову вибухи, "Гради".

Іншої в нас "планети" нету.

 

Я б напевно сказав: "Ну ладно,

Коль поїхав, то так й треба".

Тільки знову Чорнобиль рядом,

В Харків, в ядерний корпус - ракети.

 

Під контроль "Кадира" вже, наче,

Запорізька АЕС підпала.

Та й Хуйло, наче той, млин, м'ячик,

Кнопку ядерну ганяло.

 

Загалом, є місця де мирно.

Все працює - "інша планета".

Тільки це відчуття - обманка.

Запасний в нас планети нету...

☆до дня народження Юрія Гагаріна

9 березня 2022-го року

***

П'ятнадцятий День. До нас йшла війна

П'ятнадцятий День: немає як тиши

П'ятнадцятий День, як гине русня

Крик матерів ми з болот не слышим

10 березня 2022-го року

В мене є позиція

В мене є позиція:

Треба вам йти нахуй.

Бо ніхто

сюди

вас не звав.

В мене є позиція:

Покарати треба

Цих кривавих та брудних

почвар.

В мене є позиція:

Зрозуміть не можна

Бомби, що летять

в породіль.

В мене є позиція:

Що не можна множити

Жах, розпуку, відчай і

Біль.

В мене є позиція:

Все це перемелиться,

Сонце над Вкраїною підійма.

Ми вже не пробачимо,

Але подолаймо це.

Україна - вічна й

ЖИВА.

10 березня 2023-го року

***

Стадіону Гагаріна більше нема.

Ви за це відповісте, руські, ви, бляді

В них нема ні святого, ні волі нема.

Пробач, Юра. На тебе в Росії насрали

11 березня 2022-го року

 

ДПД vs. ОБС

"Довіряй перевіреним джерелам!

Це - інформаційний фронт!"

Йшов дев'ятий день, як не було в нас світла.

 

Світло - це зв'язок, світло - це вода,

Ну а без зв'язку - й новин нема.

Ти міг слухати радіо,

поки не сів телефон,

Але там про Рівне, Суми та Херсон

 

Виявилося, без зв'язку - ти став майже сліпим.

Знаючи напевне одне – український Крим.

 

"Довіряй перевіреним джерелам!

Це - інформаційна війна!"

Моє надійне джерело- "Одна бабця сказала"

Телефон розряджен. Навколо рвуться снаряди

В ефірі тишина.

19 березня 2022-го року

☆Гуманітарна політика у війну☆

Двічі хліб та один суп з морквою,

Чотири помідори на родину.

Це вся гумдопомога, яку ми

тут бачили.

 

Одного разу у двір привезли

трактор:

Велике свято - у ньому бочка з водою

(Води нема 23 дні)

Ми рвались в ЖЕК - там зачинено

Й

ЖОДНОГО

оголошення.

 

Куди звертатись - не знаємо,

Електріки ж теж нема.

Садочок потім надибали -

Військові у ньому базуються

В підвалі є два краника -

Вода там є задарма.

 

Й ось п'ять днів не стріляють вже.

Нема електріки й нема води,

Військові теж вже поїхали

Й все. Садочок закрит.

 

Нема на ньом оголошення.

Й знову ми тут покинуті

Гуманітарна політика

в війну -

Веде до біди.

 

Хоча хіба, якщо в мирний час,

Плювати було на населення,

Чому ж й під час війни мер

мав би іншим стати?

 

Чекаємо перемогу ми

Сидим без води, без світла тут

Одна надія жевріє лиш:

До армії краще ставляться

й в них є вода й харч.

 

Цей вірш негативний трішечки,

Й дяденько роздратований

Ми віримо в Україну тут

Вона має кращою бути.

P.S. після написання цього вірша до до нас у двір приїхала гуманітарна допомога, у межі досяжності приїжджала вода, ми бачили кореспондентів, здається, Голос

Америки, й навіть майже на годину далі світло. Але загалом, гуманітарну політику останніх 42 днів у Чернігові я вважаю провальною (й то я ще не на Бобровиці)

5 квітня 2022-го року

☆Українська мова☆

Захисний механізм не працює:

"Света нет, воды нет"**,

Захисний механізм не працює:

"Рыбные палочки есть, нет сигарет" ***

 

Захисний механізм не працює:

"Гнилые бананы по 40 рублей" ****

Захисний механізм не працює:

"Район разбомбили. Ещё супа налей"*****

 

Захисний механізм - це мова.

Rußland - це не Fätherland для нас.

Захисний механізм не працює.

Клубнікі не врєм'я, полуниці час

Чернігів, середина березня 2022-го року

** напис на відділі ДСНС

*** напис на магазині біля нашого будинку

**** з розмови 20-25-річних чернігівців у черзі

***** з розмови літньої пари у тій же черзі

 

Нас не готували на БЖД

Нас не готували на БЖД**

Ані в коледжі, ані в універі:

Що робити коль ти під градом куль,

Бомб російських Ванек, що прилетіли.

 

Нас не готували на БЖД

Що робити якщо немає світла.

Й нема води, газу - майж нема

Тільки вибухи, тільки свічки світло.

 

Нас не готували на БЖД

Ані в ГСК***, ані в універі,

Що робить коли руський нападе.

Вчились з ким разом, стали просто звірі...

Період між 11 та 19 березня 2022-го року

** на відміну від ОБЖ (основ безпеки життєдіяльності), БЖД (безпека життєдіяльності) вивчають у російських коледжах та ВНЗ

*** ГСК - Гусевський Стэкольний Коледж в якому я вчився

 

☆Л -Людяність☆

** присвячується усім медикам, які не хотіли рятувати й навіть торкатися нашого сусіда

Наше місто, це справжні джунглі

Виживає тут тільки нахабний

Хто бере три пакети в руки,

Навіть якщо зовсім незграбний

 

Але гуманітарка - дрібниці.

Хоч дрібниць цих зазвичай мало.

Та й бігати жебраками,

Якщо чесно, давно дістало.

 

Хворий в нас сусід через стінку:

До війни він ходив ледь-ледь.

Й життя всю війну у підвалі

Не дозволило умереть.

 

Але наші підвалі вогкі,

А на вулиці - мінуса.

Загалом, підхопив пневмонію:

Ось така ось війні "краса".

 

Треба б підлікувати людину,

Але "швидка" не приїхала:

Це ж хвороба, можливо, заразна,

(Ну а то б ми самі не в'їхали)

 

З допомогою депутата-

такі "вибили" машину:

"Ми торкатись його не будемо,

З нас лише допомога з бензином".

 

Виносили сусіди сусіда,

Самі клали його у "швидку",

Самі їхали до лікарні,

Щоб з "швидкої" дістати сусіда.

 

Це війна, це такі реалії.

Й вмирати не хоче ніхто.

Але якщо забудем про Людяність,

То залишиться від нас що?..

9 квітня 2022-го року

***

Молодший хорунжий Путін

Любив котів малювати

 

Молодший хорунжий Путін

Любив у війнушку грати

 

Молодший хорунжий Путін

Боявся денного світла

 

Молодший хорунжий Путін

Не міг подолати півлітра

 

Молодший хорунжий Путін

Боявся відкритих дебатів.

 

Молодший хорунжий Путін

Не вмів у хокей грати.

 

Молодший хорунжий Путін

Жив у своєму світі.

 

Молодший хорунжий Путін

Любив, коли вмирають діти.

 

Молодший хорунжий Путін

Був злим на цілу планету.

 

Агов, генерале Семмі,

Управи на нього нету?..

30-31 березня 2022-го року

***

Літаки все летять, літаки все бомблять.

Вже нема "України"** – її вбили як символ.

Без води, без тепла та без світла сидять,

Й весна цьогоріч холодніше, ніж зими.

 

Мерзни, руський зольдат, замерзай у Криму,

Відморожуй кінцівки у полях сіверянських.

Тут не втримався Курт, тут спочине Іван,

Що прийшов із Москви, від царів росіянських.

 

Нам не солодко тут, принесли нам війну:

Хто прийшов з "калашом", з "Джавеліна" загине.

Мерзни, руський Іван, бо як прийде тепло,

З твоїх мертвих очниць проростуть горобини.

Орієнтовно 13 березня 2022 року

** поки в нас не було світла, російські авіабомби знищили кілька десятків чернігівських об'єктів, у тому числі готель "Україна"

Сплюндрована Десна

Я був певен, що ми опинились в аду,

Бо навколо літають та рвуться снаряди,

Але зараз дізнався, що Данте - правий.

В пеклі декілька кіл, й всі кола ці рядом.

 

В нас немає води. Днів мо 10, чи більш,

Якщо чесно, то дні складно порахувати.

Ми на річку пішли, котру звати Десна,

Але беріг її ворог встиг сплюндрувати.

 

Вирви, дірки в домах у звичайних людей,

Там - немає стіни, тут - згоріла машина.

Й дроти, й дроти від тролейбусів.... та

Тут сліди: мабуть крови, а, мабуть, бензину.

 

"Нова пошта"-пікап, весь побитий війною,

Пляжний міні-майданчик: в волейбол тут іграли**:

Тут бомбила орда, тут так чуєш ти біль,

Але поруч Десна - жовтий беріг яскравий.

 

Зачарована річка, а, може, й ні,

Але води в розливі несе величаво.

Все спокійно. Десна тихо води несе.

Вороги не її, та й нас не зламали.

22 березня 2022-го року

** росіяни, крім іншого, бомбили пляжну базу "Переправа" у Чернігові, де ще кілька років тому проходили матчі чемпіонату України з пляжного волейболу

 

Чотири гнізда

Чорні ворони не над могилою,

Чорні ворони в нас у дворі,

Гнізда в'ють та галдять на берéзі, і

Гордовито ідуть по землі.

 

Голуби - рій в птах 40, чи більше, мо

Розрізають повітря довкруж

Голуби - то, чомусь, "птица мирная"

Він хвороби розносить чимдуж.

 

Голуби - страхота сизокралая,

Значно гірше за ворона ви.

Гнізда будуть вплітатись березою

Ми побачимо мирній листви.

28 березня 2022-го року

***

В наш будинок потрапило.

Не в наш під'їзд.

Я вже бачив вогонь

Й дірки від снарядів.

 

Хтось погіб через хліб,

Навіть не за любов

Сидимо без новин -

Росіянам так надо.

 

А на вулиці - рай:

Сонце світить, весна.

А на вулиці ад,

Що принесла Росія.

 

Путін В. В. – це кров,

До мамони любов.

Але для росіян

Лисий чорт - це месія.

 

Наш будинок стоїть,

Хоч й цілий не весь,

Сидимо у підвалі.

Живе Україна.

 

Путін В. В. подохне,

Бо це не любов,

Ми ще переживем

Лиховісну годину.

16 березня 2022-го року

 

З ювілеєм, Красунька!

** присвячується 30-му дню народження Марії Карась

Ми мали летіти в Ужгород,

Й святкувати по-справжньому,

Ми мали бути веселими,

Дивитися архітектуру.

 

Могли б ми сходити в театр, чи

Як завжди рвонути в "Вареничну",

В кіно на попкорн, або б і ще

На вечір... літератури.

 

Й вірш цей мав бути радісним,

Летіти як птах на дерево,

Бо ж в тебе сьогодні ювілей,

А це ж вам не аби що.

 

Але прилетіли вороги,

Й не летимо ми в Ужгород,

Та і подарунків вибору,

В Чернігові якось нема...

 

Я дякую тобі, Сонечко,

За те, що так довго разом ми,

Хоча й часів безхмарних в нас,

За цей час якось й не було...

 

Але це нічого. Живі ми,

Й ось розпочався новий день

А, значить, що вже і на добу

Наблизилась перемога.

 

В Одесі вже скоро Мегамарш,

Й там в вишиванках я і ти

Пройдемось по Дерибасівській

Й там ми і відсвяткуєм.

 

Вітаю тебе з днем народження!

Я зичу тобі терпіння, а

Красу й чарівну посмішку

Тобі й так не позичати.

 

Все буде в нас як положено:

Й дім, й робота, звісно, син.

За чорним прийде час білого.

Ну все: вірш вже час кінчати.

13 квітня 2022-го року

 

Лютий квітень

Цей квітень - дуже лютий:

Валить окупантів з ніг.

Цей квітень - дуже лютий.

Князь Мороз вас переміг?**

***

Третє квітня й груша

За вікном вже готова розквітнути

Але сніг все летить та летить:

Зима хоче дверима скрипнути.

 

Ця погода підійде лютому:

Саме з лютого день бабака.

Ця погода - війни супутниця.

Тож вона все ще з нами... пока.

 

А вже хочеться сонця теплого

Та на повні груді вдихнути.

Нічого. В квітні - лютий: потерпимо.

Головне: Україні - бути!

3 квітня 2022-го року** перифраз треку "Кохайтесь" гурту LETAY

 

***

Дощ накрив ціле місто,

Не видно нічого.

Холоднеча така, що згадали зиму.

 

З дому навіть не вийдеш ти

до магазину

Сонце наче надовго

Загнали в тюрму.

 

В мирний час це вело б

До сумних якісь думок,

Ну а зараз погода така - позитив.

 

Цілий день не стріляють -

немає бажання?

Й води з водостоку солодкий наспів**

 

У природи немає поганій погоди,

Коли десь там загинув російський вояк,

То погода - чудова, й день - не даремний.

Гей, Іван, на обличчі - то новий чиряк?..

** з 11 березня до 12 квітня в нас не було води, тож зливова каналізація біля під'їзду під час дощів - то була можливість набрати воду для прання та туалету

1 квітня 2022-го року

***

Бруньки на деревах:

Чекаю на обстріл.

Запахло весною,

Почались дощі.

 

Гуркочуть гармати:

Струс від землетрусів.

Летають снаряди...

Дерева. Бруньки.

 

Весна десь вже поруч:

В вікні вже синичка,

А ніс алергію

зачуяв давно.

 

Бруньки на деревах:

Чекаю на обстріл.

Рутина війни -

Це є вам не кіно....

31 березня 2022-го року

***

Місто Чернігів - велике? Навряд чи...

Проте, мандруючи на Коти**,

Я з'ясував, що воно зовсім різне,

По-менш, до настання темноти.

 

Вулиця Пухова – зовсім пустеля:

Ні магазинів, ні інших розваг,

На Рокосовського навіть олія

Буде 120. Не знайдеш буряк.

 

Вулиця Льотна – тут є дірки в вікнах,

Але зусібіч тут справжній базар:

Бабки, цибуля, картопля, шампуні...

Замість війни - продуктовий піар.

 

На Ремзаводі життя б'є рікою:

Тут бачив яйця й молоко,

А на Бобровиці – там зовсім пустка,

Повна Руїна – не стиль Рококо.

 

Місто Чернігів навряд чи велике.

Втім, тут у всіх зовсім різна війна.

Всі ми чекаємо на перемогу.

Ну а в етері в нас знов тишина.

** Коти, Ремзавод, Бобровиця та решта – назва місцин у Чернігові

3 квітня 2022-го року

 

Війна

Війна робить нас іншими,

Війна робить нас справжніми?

Війна робить сміливими,

іноді – худорлявими.

 

Війна робить жорстокими,

Війна робить байдужими,

А когось – співчутливими,

А когось – навіть дружніми.

 

Війна робить нас іншими,

У війну всі міняються:

Хтось стає наче золото,

Ну а хтось... хтось ламається.

28 березня 2022-го року

 

***

 

В кілометрі від нас - мир:

Цілі вікна, й цілі люді.

За сто метрів від нас - ад,

Що зламав вже немало доль.

 

Ми шукати пішли воду -

Так ходили до магазину.

Ми пройшли крізь війну та біль,

Й, здавалося, граємо роль.

 

Люді там говорять телефоном,

Там немає дірок у стінах:

І це все лише в кілометрі -

Так ходили до магазину.

 

Кілька метрів - і цівілізейшн,

Кілька метрів - й знову війна.

Ми шукати пішли воду,

Знайшли місце де тишина.

Середина березня 2022-го року

 

***

 

Ми прокинулись. П'ята ранку.

Є тривога. Нема сніданку.

У підвалі пліснява, вогко.

А на вулиці летить ловко.

 

Схоже, пролітають ракети

З Білорусі, де війни нету.

Чутно чи то тут, чи там вибух

Жити б нам: життя лиш не видно.

 

Це сусід вітає зі святом:

Бісить, що незламні ребята.

Ми прокинулись, бо ракети:

З Білорусі, де війни нету...

28 липня 2022-го року

Війна у бульбашці

 

Люді дивні й незрозумілі,

Осягнути їх змоги нема.

Хтось не вірить в війну під обстрілом:

Заспокоює себе дарма.

 

Хтось чекає на окупантів,

Мовляв, це принесе інтернет.

Зґвалтування, розстріли та смерті?

У свідомості їх чомусь «нєт».

 

А для когось війна – це є привід,

Щоб послати батьків до села,

Щоб побути самою: доросла ж.

Це під обстрілом! Смерть їй мила?!

 

Чи живем кожен в світі своєму?

А чи просто всі люді дурні?

Я не знаю.

Не дай Бог, хлоп’ята,

Бути вам в епіцентрі війни.

20 березня 2022-го року

 

Автор "Підвального циклу" - Сєргєй Карась, жанр: "Філософська лірика"