«Коханню всі віки покірні...» О. С. Пушкін, «Євген Онєгін» Весні «усі віки покірні» й «коханню» (Пушкіна слова): тепло і пристрасть – крила вірні, розумний холод – голова. Спочатку – «масляна» як зустріч, як березень, «не все коту»: розлуки дощ – надія устриць, з дитинства мух як Цокотух... Першоквітневий Гуморини, о настрій, смійся, наростай! В «шляхи Господні» я поринув. О пам'ять снігу, не розтай! «Люблю грозу спочатку травня...» – співав про Мюнхен Тютчев ранній. |