Перетерплю ... переживу... Злам долі, на нещастя даний, Роздерши нервів тятиву, Стрілою вирвав крик гортанний. Його в минуле не пущу, І відведу від місця муки, Де був щасливий. Все прощу, Ступивши в полум'я розлуки. Відкривши душу на ходу, Коханої я не торкнуся, Хоч пішки по вогню пройду. Та не згорю, тут залишуся, Щоб знову стати молодим. Без почуттів пізнав я лиха, Без почуттів – звичайний мім, Все позабув ... чи з глузду з'їхав?! ... І зникне дим, і прийде час – Я вийду з нього – врятувався! Життя побачу без прикрас, Зі сподіваннями на щастя... |