Темна ніч несе печаль, біль розлуки, Аж повітря для грудей не знайти. Та з безсилля виснуть ватою руки, Відпусти ж мене, журба, відпусти ... Розійшлися так безглуздо, банально - Біль образи від жорстокості слів... Хто ж намислив вчинок той тривіальний, Що раптово нам любов отруїв? Новий день не принесе нам розгадку, Вже забув твої дзвінки телефон. Тільки пам;ять поверта до початку... Та невже це був між нами лиш сон? Може, варто все простити й вернутись В ті світанки, де немає сльози, Де від щастя ми могли задихнутись, Де ніщо не віщувало грози?.. Може, варто залишити розлади, Почуттями відродитися знов? Стане зустріч нам з тобою відрадой, І повернеться колишня любов... | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
