Я загубилась десь у глибині думок. Вони тримають міцно, як канати. І серед безлічі однакових стежок На тебе завжди буду я чекати. Я буду завжди згадувати смак Твоїх цілунків. Винні купідони! Шукаю в інших я твоїх ознак. А в голові лунають передзвони. Своє життя складаю по шматках І намагаюсь заховати відчай. Але ж він завжди у моїх думках. Такий безглуздий, божевільний звичай. Продовжую шукати тебе в снах. Мені крім них нічого не лишилось. Та надто видно по пустих очах – Щось в середині, певно, зупинилось. Тож, ти як прочитаєш ці рядки, Подумай, може це для тебе. І хоч колись, зроби все навпаки – Не вдалину піди, а йди до мене. | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
