Взагалі-то не маю нічого проти твоїх думок, Якими вкриваєшся наче крилами ночі. Для тебе я, мабуть, лише струмок До якого прийти та напитися інколи хочеш. Та не вважаю потрібним до тебе нести, Щось зі свого багажу: бажання та муки. Наші шляхи, навіть, долі важко плести. Мойри?.. І в них опустилися руки. Раптовими згадками ти виринаєш з глибин. Разом з собою приносиш усмішку й сльози. Шкодую, що в мене немає твоїх світлин. Є лише описи твої у вигляді прози. Я не маю нічого проти твоїх думок. Навіть, якщо я у них взагалі не буваю. Тільки май на увазі, що цей струмок Відкритий. І на тебе завжди чекає. | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
