Весь світ накрила ковдра ночі, Я дивлюсь місяцю у очі. І поглядає він згори. Врешті-решт! Заговори! Заговори зі мною зараз, бо вдень уйдеш ти - і прощай. Але ж прийдеш ти знову на ніч? Ти обіцяєш? Обіцяй. Якесь життя, невидиме життя, існує на інших планетах, і хочеться, до забуття, писати про них сонети. які там планети? які то планети? Бо ж є і на них буття. |