* * * Н.Д. Де ти, моя любов? Все без тебе — мара. І забуває мову Серце під струпом ран. Де твої очі милі, Що вже не бачу в снах? Зоряні сині хвилі Вже не гойдають дах. Чимось не пахне вітер, Що проліта крізь сад. Що мені в цьому світі Білий пелюсткопад? Тільки на самотині, Мов би і не в житті, Рідні очі дружини Бачу. Але — не ті... З 4 на 5/V-1990. Городня |
|