* * * Н.Д Дивлюся в очі твої пісенні Чи то насправді, чи уві сні, Стрибає серце, життям натхненне, Назустріч долі Чи то весні. Стрибає серце, Бо в ньому — пам’ять Надій далеких та юні цвіт. Нехай стрибає, Хай тіло марить, Бо дух стомився й чомусь мовчить. Йому набридло те маячіння, Що з кожним подихом в кров пливе. А тілу б — в небо сліпуче-синє, А тіло прагне, воно живе. А тіло — любить, Бо тілу — личить, Як не ховайся — та не мине. Дивлюсь у вічі, А бачу — вічність, Що також дивиться вглиб мене. 1986. Городня | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
