*** Я мріяв про галактики далекі, Про зорі мерехтливі в вишині, Ночами снились зоряні лелеки... Лише тепер відкрилося мені, Що на землі палають дійсні зорі, Усе життя ходжу я серед них, Дивлюсь у вічі, мов кришталь, прозорі, Мільйонів різних всесвітів земних. І в кожному є щось неповториме, Яскраве й незбагненне в грудях б’є, Є щось від інших сховане, незриме, Щось незабутньо дороге, своє. І кожен раз знаходиш дещо знову Під сіро-непомітним тоном фарб. Не все відкриє погляд поверховий, Зирни в глибінь — відкриєш справжній скарб. 1980. Адлер | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
