Хай лиш одна хвилина - та моя, Коли додолу опустились очі. Сховати душу мають, доки я Свої думки переберу пророчі. Мої думки - мої поводирі. Я з ними вільна. І серед незрячих У променях ранкової зорі Побачу навіть, як зоря заплаче… На згарищі согоднішнього дня Ходжу собі, та попіл тишить кроки… І на тім світі молиться рідня За нас живих, і шле думки-пророки. Кружляє щастя, і мого чола Торкне, бува, коротким поцілунком. Земля, неначе крихітка мала, Волає і благає порятунку. | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
