Ай заходьте до нас, Ми, вiд щирого серця, Вам горiлки наллєм Iз червоного перця. Сала, шмат ковбаси I картоплi, й цибулi, Щоб цвiли назавжди, Не стороннi ж ми люди! Адже батько Тарас Спадщив жити у зладi, Щоб життя було в нас У зпокої i радi Не становте гармат, Бо мiж нами немає поросся, Росiянин українцю брат, Так од вiку велося! Всiх политикiв геть, Бо немає в них згоди, Хай же буде їм грець, Що нам їхнi iсподи! Тож заходьте до нас, Ми, вiд щирого серця, Вам горiлки наллєм Iз червоного перця... |