Весняний подих. Подих весняний, щасливий і блакитно-молодий. зазирнув у вічі сонцю, і по небу полетів! Землю огортав рукою, ніжно очі відкривав, щоб прокинувся й красою заквітчався милий край. І розвіяв подих щастя, силу, волю всім давав, лід штовхав пливти по ріках, щоб скоріше він розстав. Цілував в уста проміння, що з теплом до нас лилось, і природу,що так спала приголубив, як вдалось. Намагався вітер, небо він прохав допомогти, щоб засяяла землиця, щезли білії сніги. Ніс він посмішку,кохання, повертав надію знов, і прийдешнії бажання нам співали про любов. |