Ти вчитель? Учня виховай. Тодi Пiзнiше матимеш, у кого вчитись. Усе життя у вчительськiм трудi, З яким майже з дитинства обручитись Вдалося. Чи жалкую я, що суть Моя в нiм не розквiтла артистична? Але ж менi усе життя несуть? Як примi, квiти. Характеристична Для мене i минулої доби – Спрямованiсть до знань. I я хотiла Її вiддати учням. I якби Як кажуть учнi, в цьому «пролетiла», Ви б нинi не читали цi рядки. Моя вiдрада й нагорода в тому: Вони з душi злiтають i з руки Того, хто «найтруднiшiм» був, нi в чому, Здавалось, неможливо подолать Ту темряву, в якiй блукав хлопчисько. Педрада вже хотiла вiдicлать В спецiнтернат... Вже проминуло близько, А може й бiльше пiвсторiччя. Вiн Не забував те добре, що для нього Зробила, скiльки зтратила годин, Щоб щось в душi прокинулось в малого. Це взагалi був найтруднiший час У долi в НСШ в двадцять четвертiй. I доля знову поєднала нас – I шлю йому листи, такi вiдвертi, Як другу, найдорожчому в життi. Винагороджує порозумiнням, Яке i вiдзеркалює у тi Рядки, що ми читаємо... Горiнням Вiдповiдає учнєва душа На самоспалювання педагога... ...Себе не розумiє ще лоша, Кiнь знає: попереду вся дорога... | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
