Моєму синові. Сон-дрімота заколише, і колиску погойда, поцілує мати сина, приголубить навіка. В Бога доленьки вимолить, і до серця пригорне, тихо пісню заспіває, поглядом всім загорне. Від біди, недолі, горя захистить і відверне, від кривенької доріжки мудрістю застереже. Шлях трояндами устелить, небо, зорі прихиля: «Виростай ти, мій синочку, моє милеє дитя.» |