У широко відчинену кватирку, Веселий промінь сонця зазирнув. Погладив кішку за пухнасту шкірку, І мене розбудити не забув. Своє відкривши широко віконце, Я привітаю хмари, що пливуть. І пригощу насінням у долоньці, Тих ластівок, під дахом що живуть. Зірву черешню стиглу з гілки , В почтову скриньку опущу листа. І побіжу до школи без зупинки, Що є рідною, і одною є зі ста. Одна зі ста моя кохана Україна, Одне зі ста моє улюблене село. Лише одна така моя родина, І в мене тільки чарівне таке вікно. |