Шукай серед протоптаних стежок Свою єдину! Хай її не буде! Хай краще буде твій найперший крок У трави, де ще не ступали люди. Серед нічних напівзабутих снів Згадай один лиш - Боже одкровення, І серед тисяч мов, мільйонів слів Лиш ті знайди, в яких - твоє натхнення! Шукай своєї власної краси, Твори її з великої любові - Немов новонароджену, неси У подарунок променистій мові! Шукай рятунку в стомленому дні Опісля гомінкої косовиці, Коли у очі зазирнеш сумні Холодної пречистої криниці... Шукай себе... Шукай себе... Шукай... |