Л. В. Парахонськiй Фотокартка аж iз Феодосiї: Мила вчителька, ще молода... Чи мене пам’ятає ще й досi i Чи щаслива була в тi лiта?– У лiта, що промчалися птахами – I як наслiдок – кiлька рядкiв... Я шукав би себе мiж невдахами, Але вчасно привiт прилетiв... Подарунком ялинковим iз мiшка --, Кiлька слiв дорогого листа... Незабутнє обличчя i посмiшка, В кожнiй рисi -- сама доброта. Поринав у печалi декадами Вдалинi вiд сердечних людей. А вiднинi вiд долi чекатиму, I надалi щасливих вicтей… |