Перевод "Я помню чудное мгновенье" А.С.Пушкина Хвилину дивну пам'ятаю: З'явилась ти переді мной, Неначе мрія, сонця сяйво, Як геній вроди неземной. В боліннях, в сумі неутішнім, В турботах, в клопоті надій Я довго чув твій голос ніжний, Крізь сон я бачив обрис твій. Йшли роки. Вітру подих грізний Розвіяв попіл давніх мрій. І я забув твій голос ніжний, Забув казковий обрис твій. Я був у темряві шаленій, Жив без надій, без майбуття, Без обрису твого, й натхнення, І без кохання, без життя. Душі моєї сніг розтанув, І знову ти переді мной, Неначе мрія, сонця сяйво, Як геній вроди неземной. І серце – в клекоті пісеннім, І ожива для нього знов І образ Божий, і натхнення, Й життя, і сльози, і любов. |