Є доля, є гра. Та чи долею гратися? Чи буде пришестя нове за життя? Приречення є в інший світ перебратися, – зробить забагато на цім зажадав... Спроможності-грані вабливо виблискують зворушливим сяйвом: «Мене обери!» Але розірватись не встигнеш і близько ти, ступивши на кожний зустрічний поріг... Собою своє залюбки обирається, і нібито небо те робить, не я. Чуже чи стороннє мені опирається: то долі заява, її подання. Набравшись рішучості, – може, ми родичі, – благаю небесну, її впізнаю: «Якщо налетіла година-випробувач – випробуй хоч лагідно міцність мою!» | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
