Літа минають... І плин часу помітнішим стає, Дитинства роки в пам’яті спливають, Гіркота за минулим дістає. Не так прожив, не те зробив, Чи пожалів когось, чи відштовхнув, Кого образив, а кого любив, Кого ти вбив, кому життя вдихнув. А чи кохав когось, чи розмінявся На плинних радощів туман, Від серця щирого колись сміявся, Чи все життя – один обман. Лукавить той, хто не жалкує За трепетним коханням золотим, З самого себе чоловік збиткує, Не вірячи у те, що був він молодим. Життя – то довга нива колосиста, На ній людина – засівач і жнець, І що посіяв в літа молодії – Те і зіжнеш, коли прийде кінець. | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
