ОРИГИНАЛ: Не понимаете, чего же я грущу / Автор: Плющ Алина ПЕРЕВОД: *** Чи знаєте, чому, така сумна, Тужу та рвуся знову в Україну. Чи знаєте, як плющ росте, стогна, Серед бетону, скла, самої глини. Чи знаєте… Я лише жити хочу, Не потім, ні! Це не самі слова… Можливості і досвід – склад сумний Акумулюється, мов грудка снігова... Я жити хочу у поточний час, Набридло вже відкладене життя. "Все потім" – так завжди учили нас Всі ті, кого вже глине забуття. Життя сьогодні – те, що є навколо. Це тільки вікна, стіни – не мої, Сумнів, самітність, страшне коло. Можливості і досвід – злодії, Крадуть часи, і дні, і місяця. І смутку край... В життя немає лиця, В яке можу поглянути. Нехай Хто-небудь буде поруч, Крім стін. Хто-небудь буде поруч, Крім вікон. Я вже не хочу перемог і змін, Але я хочу зруйнувати страшний кокон. І вирватися, І скоріш додому – Де спека влітку, Холодно узимку. Де ґрунт родючий і знайомий. Де зрозумію, Що нарешті-те я вдома. Чи знаєте, чому, така сумна, Тужу та рвуся знову в Україну. Чи знаєте, як плющ росте, стогна, Вдаваючись березой непохильной, Мов дерево – щоб ніколи не гнутись, Показуючи всім стрункую спину. Коли так хочеться завитись, потягнутись Не в небо, а додому, В Україну. | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
