Моїй внучці Софії Весна. І березень. І свято. Жіноче свято навкруги. Його чи не найкращим звати. Любов вітає дорогих. А з нею віру і надію із почуттями обіймай, бажання, що на серце діє! Його хтось щирий упіймав. А це душа. Їй час летіти до променів, що золоті. Єднаймося, дорослі, діти! Духмяні квіти – то лади. Хоч інколи бувають зливи, панує сонечко завжди. Хто родить щастя, ті щасливі. Жінки – це щастя. Знаєш ти? | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
