Вчителi поета – поети й читачi…
Кажуть, що натхнення високе найчастiше
В хату до поета приходить уночi --
Тiльки запанує в свiтi тиша –
I тодi чутнiшi поетовi думки,
Cпогади i мрiї яскравiйшi й гострiшi...
I бiжать невпинно над аркушем рядки,
Шепiтком порушується тиша...
Мова для поета – натхненний iнструмент,
Вiн малює словом, як фарбами – художник.
Тiльки власне серце вiн спалює ущент,
Капає на вiрш солоний дощик...
Божий дар поета – не нагорода, нi,
А оброк, вiд чого вiдмовитись не можна.
I у муках слова його минають днi,
I пече, як рана, крапка кожна...
Пошук слова тяжший, нiж труд каменяра,
Та ще жодний в свiтi поет по власнiй волi,
Включно i Тараса Шевченка, Кобзара,
Не втiкав з поетової долi...
|
|