Перевод стихотворения «Мрія»
современного поэта Лео Гимельзона
К тебе моя душа единой
летит, избранница, поверь,
как пух обильный, тополиный
слетает к жизни в круговерть!
И, как цыганки, звёзды вышли,
чтоб нас вдвоём обворожить,
узор салютный в небе вышить,
весельем, счастьем окружить...
Как будто сказки слышу песню,
твоей любви в моей судьбе,
Мечты, волнующе чудесной,
что предназначена тебе.
Всё тянется к тебе как другу,
любовью грезит в сладком сне,
и через зиму осень руку
с подарком подает весне,
что убрала в цветы одежду
и умывается в росе –
Любовь и Вера, и Надежда
сливаются в твоей красе.
Мрія
Уся душа до тебе лине.
Серцям, обраниця, повір!
Як щось пушисте, тополине,
злітає з неба дивний вир.
На прогулянку вийшли зорі
нам вечорниці чарувать
і в променистому узорі
себе на згадку дарувать.
Неначе чую голос долі,
чи то казкової доби,
а може, просто Мрії тої,
що призначається тобі.
Все посміхається, співає
і потопає уві сні,
а осінь кригу розбиває
і поступається весні,
що у квітках вінок наділа
і умивається в росі.
Любов, і Віра, і Надія
зливаються в твоїй красі.
|
|