Каналом-казкою Великим поклич, державо острівна, створи величчя знову ликом, мрій дивовижна сторона! Пливуть століття у гондолах під поглядами стін старих. А сонце в небесах роздольних пускає промені-дари. Тут неймовірність чуть надійну цих каменів у колі дум для прохолод легкою тінню. Як вірну згадку укладу. А рідні леви мчать крилато, де перехрещені світи. І солов′їною рулада спливає в пам′яті святій. Притихлий острівець (роль виправ!) – епохи загадковий сон – як спокій вічний Бродський вибрав, чий внесок – таїнств унісон. Краса і нитка Аріадни, захоплення й дороговказ – порядні, а не безпорадні, – дует до часу прикувавсь. | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
