Поезіє! Стала мені найдорожчою! З Пегасом і мною в політ вирушай! Мені пророкуєш, мене і пророщуєш в надії найвищий зібрати врожай... Ти так перевершуєш срібло, і золото, і блиск діамантів. Багатство мине. ...У підлітку вбачила: «Зелено, молодо, а здібності є», – і обрала мене, і саме в ту мить неприступність ти втратила, явила прозорість на всю глибину і співи лиш голосом власним порадила і щирість як рису віршів головну. Ти вся – чарівниця: і вії, і брови, й лик. Чутливі серця чудодійно зворуш: є найблагородніші долі і профілі, немислиме самоочищення душ! Палац весь затьмарюють слів віщих магія при всій дивовижності ритмів і рим, дзвін муз в диригентської палички змахові. Окрилення! Шлях – в мальовничості Рим! Подяка тобі, дорога і улюблена: вгадала моє «Золоте» ти «перо» і, спільними мріями в нас приголублена, уже не таїш потаємний пароль! Прийшов і піду гостем свята я вічного і сином небес і зірок на Землі, паланням спіралей, тобою засвічених, як прийнятий в щастя твоєї сім′ї... Ти – розум, заручений з мудрою совістю, що кличуть в безмежність духовний маяк. Як діві, що дивною є загадковістю, як дякую, дорогоцінна моя! | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
