Почути дано вічності струну і втілити у непорушні ноти, в співтворчості країну чарівну, де кануть в прах заразні всі банкноти. Під небом доль – сенати і синоди. Тече спонтанно доля як ріка поверх солодкого звучання оди, дороговказ як зірка і зірка. Якщо легка для ворожінь рука і не лякають у бутті контрасти, то ллється спів життя як блиск рядка, де хвилям пристрастей щастять гаразди. В перипетіях радує одно: живе не опускається на дно. |