Посвящается Валентине Яроцкой (Вместо звезд посыпались каштаны В наши дырок полные карманы:-)) Каштани квітнуть навіть восени Під теплим сонцем бабиного літа, Де подих павукової струни Веселковим виспівує привітом У теплих променях коротких днів, Де золотаве листя крає небо – І слів нема (хоча є стільки слів!) Розповісти про цю красу, як треба. Чекає тут дитинство і любов, Та спогади – неначе ті примари, Але не студять – зігрівають кров, І щось знайоме навівають хмари... Нехай вже квіти не такі рясні, Як давньою чарівною порою, – Через багато років, навесні, Я знов зустрінусь, Києве, з тобою! Каштани квітнуть! Навіть восени! |